Урок № 4 Сатирико-метафоричний зміст твору «Крихітка Цахес».
Мета: - допомогти учням побачити в творі іронію та гротеск як важливі риси індивідуального стилю Е.Т.А. Гофмана;
- розвивати навички аналізу художнього твору;
- розвивати навички аналізу художнього твору, складання характеристики персонажу;
- спонукати учнів до висловлювання особистого ставлення до проблем, що порушуються в казці, аргументуючи свою точку зору прикладами та цитатами з тексту;
- виховувати кращі риси людського характеру.
Обладнання: ілюстрації до твору, словники літературознавчих термінів, електронна презентація (додаток 1), комп’ютер, мультимедійна дошка та проектор;
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
1 Актуалізація опорних знань. Робота над теорією літератури.
- Що таке алегорія? Як її використовує Гофман? (Алегорія – інакомовлення. Суть алегорії – внутрішнє порівняння певного явища з іншим) - Згадайте, чи присутні в казці Гофмана смішні епізоди? (Запровадження освіти в князівстві Керепес, особи першого міністра,в минулому камердинера Андреаса, який одного разу у складний момент позичив 6 дукатів свому господину; смішні подарунки, які одержують люди від магів і фей; смішні вчені Мош Терпін і Птолемей Філадельфус тощо).
Вчитель пропонує учням за допомогою словників літературознавчих термінів дізнатися про зміст поняття «комічне». (Комічне (грецьк. komikos — смішний) — категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. У комічній ситуації людина інтуїтивно осягає невідповідність між неповноцінним, недосконалим змістом явища і його формою, яка претендує на повноцінність і значущість, між високою метою і негідними засобами її досягнення.) Основні форми комічного – гумор і сатира. У чому особливості сатири? (Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних з загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами. Художні засоби сатири — гротеск, пародія, іронія).
-Наведіть приклади сатиричного зображення дійсності в казці «Крихітка Цахес» (призначення Андреаса першим міністром країни, запровадження освіти в Керепесі, приладнання стрічки Зеленоплямистого Тигра міністрові Цинноберу тощо)
Завдання. Знайдіть і зачитайте епізод, який містить опис уведення освіти; прокоментуйте його. (Події казки відбуваються у вигаданому князівстві Керепес, де колись правив князь Деметрій. Після смерті Деметрія його спадкоємиць Пафнутій «почав керувати по-справжньому і негайно ж призначив на першого міністра країни свого камердинера Андреса, що якось, коли Пафнутій забув гаманця з грішми в корчмі за горами, позичив йому шість дукатів і тим визволив його з великої халепи». Це один з прикладів гофманівської іронії, що межує з сатирою, - нічого й казати, «гарна» мотивація для призначення людини на високу державну посаду. Пафнутій захотів запровадити в Керепесі освіту. Ось як розуміють це Андрес і Пафнутій: «Ми розпочнемо освіту, себто... вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судоплавною, розведемо картоплю, направимо школи, понасаджуємо тополі та акації, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо гостинці й накажемо прищепити віспу...» Звісно ж, найперше, що постійно заважає освіті, то це навколишні ліси, тому вирубай їх – і проблеми будуть вирішені. Смішний і безглуздий наказ про введення освіти, тому що не можна ввести просвіту указом, вона стверджується в суспільстві поступово, в результаті багатосторонньої і цілеспрямованої діяльності держави. В цьому наказі змішані і справи безглузді (вирубка лісів, навчання молоді пісень), і справи корисні (прищеплення віспи, покращення сільських шкіл), і справи практично нездійсненні (зробити судоплавною річку). Дуже важливо, що всі ці нововведення мають розпочатися з вигнання людей небезпечного способу думок. Цей епізод – ще одне свідоцтво безпощадної сатири Гофмана).
-Чому Цахес швидко зробив кар’єру в цьому князівстві й став керувати всіма справами? (Дійсно ж, не тільки тому, що він володів магічним даром, а ще й тому, що саме суспільство є потворним, і тому потворство Цахеса є відображенням потворства самого суспільства, в якому він робить кар’єру).
Якими ви побачили вчених у зображуваному Гофманом князівстві? Спробуйте усно намалювати їх уявні портрети. (Звертають на себе увагу образи професора природничих наук Моша Терпіна та вченого-мандрівника Птолемея Філадельфуса. Перший після численних фізичних дослідів відкрив, що «темрява наступає перважно від недоліка світла». За цей «внесок» в науку він одержує право вивчати в князівських винних підвалах властивості вина та його відмінності від води, а для вивчення внутрішньої будови птахів і тварин вони, за наказом князя, подавалися до столу в смаженому вигляді. Вчений-мандрівник Птолемей Філадельфус у довгому листі розповідає, як під час чергової подорожі (доречі, вона здійснювалась близько від столиці), він відкрив невідомий для науки народ. Але виявилося, що цим народом були студенти, які розважалися після занять. В подібних їдких насмішках над вченими використовується сарказм ).
- Давайте розглянемо визначення цього терміну.
(Сарказм (від грец. σαρκασμός, від грец. σαρκάζω, буквально «розривати [м'ясо]») — зла й уїдлива усмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства. Сарказм заснований не лише на посиленому контрасті між тим, що мається на увазі і тим, що висловлюється, але і на безпосередньому навмисному оголенні того, що мається на увазі. На відміну від іронії сарказм нічим не прикритий. Це аморальні речі, різко негативні).
-Знайдіть елементи гротеску на сторінках твору
(Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на примхливому поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та ірреальне несподівано постають в органічній єдності). Прикладом гротескного зображення є образ Цахеса.
-Що зробило Цахеса могутнім? (Магічна сила феї, яка розчісувала регулярно його волосся і, з іншого боку, саме суспільство, в якому все більшу силу набували гроші та золото)
-Чого автор досягає, використовуючи у творі іронію та гротеск? (Автор із сумом констатує непереборну владу реальності, яка поглинає романтичні мрії)
Робота з ілюстративним матеріалом. Учням пропонується переглянути уривки з одноіменного спектаклю Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Які прийоми акторського перевтілення використав Богдан Бенюк, граючи Цахеса у спектаклі Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка «Крихітка Цахес»?
Узагальнення та підсумки. Як ви знаєте, казка має щасливий кінець. У реальному житті, нажаль, нами часто управляють цахеси, і нікому вирвати ті три золоті волосинки. Щоправда, у казці з’являється добрий чаклун Проспер Альпанус, але в житті таких чаклунів немає, і циннобери одружуються з прекрасними кандідами, тому що вони при владі, доля ж ентузіастів – вигнання, приручення, а то й в’язниця. Гофман висміює не тільки пасинка природи Цахеса, нікчемного й безпомічного, скільки суспільства, що сприяє процвітанню цахесів. Романтичне щастя, в розумінні Гофмана, - лише казка, поетична фантазія Домашнє завдання.
1. (І-ІІ РІВЕНЬ) Прочитавши головоломку, ви дізнаєтеся, що сказав письменник-романтик Шаміссо про Гофмана після виходу його твору «Крихітка Цахес».
! У Г О Н Е Б Т М Й П Ч З Ш С О И Е Е П А И Р Ш Р Р Е Н
(Відповідь: «Наш безперечно перший гуморист!»)
2. (ІІІ-ІV РІВЕНЬ) Написати твір-мініатюру на тему «Звідки беруться цахеси?»