Сайт учителя русского языка и литературы Зятьевой Ирины Альбертовны

Понедельник, 10.11.2025, 09:13

Вітаю Вас Гость | RSS | Головна | Науково-методична діяльність | Реєстрація | Вхід

Працюючи у Донецькій спеціалізованій гуманітарній школі І-ІІІ ступенів № 95, я з 2010 року очолюю районне методичне об'єднання вчителів світової літератури, з 2012 року входжу до складу районної методичної ради, активно працюю з молодими вчителями у районній школі передового педагогічного досвіду. Впровадження культурологічного аспекту в літературну освіту є одним з головних напрямків моїх науково-методичних досліджень.


Побачити у миті вічність,
Світ величезний – у піщині,
В єдиній краплі – безкінечність
І небо в пелюстках жоржини.
В. Блейк
Актуальність досвіду, його практична значущість
    Освіта як глобальний фактор розвитку людства є важливим чинником розвитку цивілізації, а знання та вміння навчатися упродовж усього життя стають головним стратегічним ресурсом. Інформаційно-технологічне суспільство XXI століття характеризується філософським переосмисленням ціннісних орієнтирів освітньої політики. Світові процеси глобалізації зумовлюють серйозні зміни у сфері культури та освіти. Предметом наукових досліджень стає "культурна глобалізація" за умови збереження національної і культурної ідентичності. Одним з найголовніших освітніх завдань, проголошених у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, є формування загальнокультурної компетентності як здатності учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства,  розділяти загальнолюдські цінності. Формування цілісної картини світу, висока духовність, культура особистості й планетарне мислення – головні принципи оновлення національної системи освіти, тому культурологічна лінія є однією з основних змістових ліній літературного компоненту освітньої галузі «Мови і літератури» нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011р. Отже, інтегральним результатом культурологічної спрямованості змісту літературної освіти виступає становлення людини як компетентної творчої особистості, готової до гуманістично-орієнтованого вибору.
   Кризовий етап переходу від постіндустріального до інформаційного суспільства характеризується гострим дефіцитом культури, явним звуженням сфери її впливу, розмитістю моральних устоїв. На думку видатного філософа  сучасності В.С. Біблера, «основная беда нашей нравственности – это   идеологизация сознания и поспешное морализирование, не укорененное в культуре» [3, 50]. Адже саме культура формує корінні образи поведінки і тому є основою вільного особистого вчинку.
    Культурологічний аспект формування творчої особистості полягає в засвоєнні школярами національного і загальнолюдського культурного простору, в залученні учнів до втілених у ньому духовних цінностей, щоб дитина, формуючись як патріот своєї країни, усвідомлювала реалії глобалізованого світу, була здатна жити і діяти в ньому, нести відповідальність за нього, бути, по суті, не тільки громадянином своєї країни, а й громадянином світу. Саме такий підхід до викладання світової літератури в школі сприяє самозбереженню і саморозвитку народу, реально забезпечуючи його майбуття. 

Провідна педагогічна ідея досвіду
   Отже, на думку дослідників, «глобальною метою сучасної освіти має стати формування не людини освіченої, а людини культурної,  ядро якої складає свобода, гуманність, духовність, адаптивність, здатність до самовизначення у світі культури й культурної ідентифікації, прагнення до життєтворчості, самоствердження в усіх сферах її життєдіяльності» [9]. 
   Сучасна філософська наука пропонує безліч визначень поняття культури. Сьогоднішнє розуміння культури у контексті історії розглядає її як систему життєвих орієнтацій людини. Культура – це сфера духовної, ціннісної, комунікативної організації суспільства, що визначає норми поведінки, мислення, почуттів різних верств населення і націй в цілому, засіб творення людиною самої себе як духовної істоти, засіб творення сутнісних сил людини.
   На мій погляд, питання реалізації культурологічної спрямованості змісту літературної освіти є на сьогоднішній день недостатньо розробленим і потребує теоретичного узагальнення. Інтуїтивно культурологічний аспект використовує у повсякденній практиці кожний учитель. Але сутність такого підходу на уроці літератури часто нівелюється, поступаючись місцем різноманітним і достатньо поширеним видам літературознавчого аналізу: контекстуальному, інтертекстуальному, асоціативному, компаративному, хронотопічному тощо. Таким чином обмежується розуміння культури як діалогу, форми одночасного буття і спілкування людей різних часів і епох. 
   Мій досвід є спробою усвідомити специфіку культурологічного аспекту уроку світової літератури в руслі філософської концепції духовної діяльності, взаємозв'язку культури і моралі особистості М.М. Бахтіна [1], В.С. Біблера [3], у контексті ціннісного підходу до шкільного вивчення літератури, розробленого   Б.Б. Шалагіновим [17],   У цьому  новизна роботи.
   Метою досвіду є формування культурної ідентичності дитини, а також розвиток в ній якостей і умінь, необхідних для плідної взаємодії в полікультурному просторі світу.  Вищезазначена мета конкретизується у наступних завданнях:
- проаналізувати філософські розвідки щодо діалогу культур;
- визначити сутність і роль культурологічного компоненту літературної освіти у формуванні творчої особистості учнів;
- створити власну модель впровадження культурологічного аспекту на уроках світової літератури і описати технології її реалізації.
  Власний досвід роботи над вищезазначеною проблемою став джерелом гіпотези: становлення, розвиток і виховання в дитині високоосвіченої творчої особистості, здатної жити в полікультурному світі, можливі, якщо буде створена система спеціальних педагогічних умов у освітньому процесі, перш за все пов’язаних із запровадженням культурологічного компоненту в літературну освіту (додаток № 1). Отже, об’єктом мого дослідження є організація навчально-виховного процесу на уроках світової літератури, а предметом дослідження виступає культурологічний підхід до літературної освіти, основу якого складає запропоноване видатним філологом М.М.Бахтіним розуміння культури як діалогу, форми одночасного буття і спілкування людей різних часів і епох [1].

Технології ралізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів
   Глибинне теоретичне підгрунтя для вироблення методології культурологічного підходу до вивчення літературного твору надають дослідження М.М.Бахтіна у сфері естетичної діяльності автора і читача. Учений розглядає культуру як форму одночасного буття і спілкування, діалогу людей різних часів і епох. Таким чином поняття діалогу безкінечно розширюється і набуває онтологічного статусу. Взагалі для М.М.Бахтіна «бути»- означає спілкуватися діалогічно.  Отже, художній текст не є застиглою в часі формою буття, він кожного разу народжується знову і знов у процесі творчого спілкування автора і читача. Принципово важливою є обгрунтована М.М. Бахтіним позиція «вненаходимости понимающего - во времени, пространстве і культуре – по отношению к тому, что он хочет творчески понять» [1, 353].  Дана позиція забезпечує т.зв. «надлишок бачення», що дозволяє реалізувати «єдність відповідальності» особистості у власному свободному вчинку і, отже, забезпечити подальший поступовий розвиток культури: «За то, что я пережил и понял в искусстве, я должен отвечать своей жизнью, чтобы все пережитое и понятое не осталось бездейственным в ней», - стверджує М.М. Бахтін [1, 7].  У цьому полягає секрет безсмертя великих творів мистецтва.
   На важливість цілеспрямованого залучення учасників освітнього процесу до "великих діалогів", що розгортаються в людській культурі і є провідним механізмом її розвитку, вказував і В.С. БІблер. Сучасний філософ наголошує на неправомірності ставлення до культури як до музею, на його думку, культура людства живе у свідомості кожної особистості як історичні «річні кільця» етичних осередь, вперше сформульованих та історично розгорнутих у формах культури (в епоху античності, середньовіччя, в новий час тощо) [3, 17]. Внутрішнім осереддям будь-якої культури В.С. Біблер вважає «катарсис совісті», сенсом якого  є  «внутреннее сопряжение моего «малого», земного Я и моего всеобщего Я – судьи и свидетеля, формируемого в трагедиях жизни смертного Я, но обретающего в произведениях культуры собственное самостоятельное извечное бытие» [3, 20-21]. Можливо, саме запровадження культурологічного компоненту в літературну освіту забезпечує ті щасливі миті  підключень до загального поля, до ноосфери, як сказав би В. Вернадський.
   На сьогоднішній день культурологічний підхід все ще залишається широким проблемним полем у вітчизняній методиці викладання світової літератури. Питання його впровадження в літературну освіту отримали свою послідовну розробку в дослідженнях провідних фахівців, серед яких — М.Борецький, Є. Волощук, Д. Затонський, М. Жулинський,  3. Кирилюк, Ж.Клименко, Ю. Ковбасенко, Л. Мірошниченко, І.  О. Ніколенко, О. Отич, С.Сафарян, О. Слободянюк, І. Ціко, Б. Шалагінов, К. Шахова та інші. Їхні роботи демонструють як розмаїття окремих аспектів задекларованої теми, так і багатство сучасних підходів до їх осмислення.
   Я вважаю, що культурологічне наповнення уроку світової літератури має бути іманентним самій природі художнього твору, воно ні в якому разі не може бути штучним, привнесеним ззовні набором певних відомостей про культурний контекст доби, особливості релігійної картини світу, взаємопроникнення видів мистецтв тощо. Адже і структура уроку літератури не може бути схожою на будову занять з інших навчальних предметів: вона має наближатися до явищ художнього порядку, оскільки це зумовлене естетичною природою самого літературного твору. Урок літератури — це художньо-естетичний витвір, що має не лише дати знання, а й викликати в учнів колективне художнє переживання та обмін емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати їх до діалогу з письменником та його  епохою (додаток № 2).
   Насамперед  необхідно продумати, як підготувати учнів до сприйняття художнього твору, як розпочати знайомство з ним. Цей етап має викликати інтерес у школярів, скерувати їх на сприйняття авторської думки, створити атмосферу емоційного співпереживання, налаштувати на певну тональність, підготувати учнів до духовної діяльності під час читання літературного твору. Для вирішення подібних завдань я використовую асоціативні вправи із залученням творів інших видів мистецтв (додаток № 3). Це може бути поглиблення уявлень про загальну картину доби за допомогою творів живопису або музики, розгляд літературних ремінісценцій у мистецтві, звертання до портретів письменників, виконаних видатними художниками, і навпаки, до картин, написаних майстрами слова, зіставлення творів різних видів мистецтва, близьких за тематикою і мотивами. Наприклад, при обговоренні концепції творчості у романі М.Булгакова «Майстер і Маргарита» я пропоную учням прослухати уривки з грандіозного твору І.С.Баха «Притрасті за Матвієм», і в музичному виконанні історія життя, страждань і мук Іісуса Христа здається пронизливо близькою, зрозумілою і незмірно високою. Так музичний твір стає для учнів глибинним підтекстом роману. Дуже плідним при вивченні повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» як правило буває звертання до живописного полотна І. Рєпіна «Запоріжці пишуть листа турецькому султану». У молодших класах надзвичайно ефективним, на мою думку, є прийом малювання метафор (додаток № 4). Прикладів таких безкінечно багато. Слід зазначити, що асоціативні вправи можна з успіхом використовувати на будь-яких етапах уроку (запропонувати учням зіставити художні полотна, музичні твори, поетичні рядки з певними напрямками в літературі тощо).
    Треба завжди пам’ятати, що осягнути літературний твір можна, лише осмисливши його в контексті культурної епохи, за якої він народився, та зрозумівши тип художньої свідомості, втіленої в ньому. Отже, культурологічний аспект уроку світової літератури передбачає обов’язкове звернення до фонових знань, без яких художній твір не функціонує у просторі і часі, не може бути глибоко сприйнятим. На думку С. Сафарян, фонові знання- це не система статичних знань, вони постійно змінюються як у змістовому, так і у функціональному відношенні залежно від інформаційної і культурологічної обізнаності учнів, стану літературознавчої науки, вікових особливостей школярів, нарешті, від змістового наповнення шкільних підручників і посібників [11]. Таким чином створюється відповідна передумова для формування авторської думки. Для подачі фонових знань можуть бути використані такі методичні форми роботи: індивідуальні або колективні пошукові учнівські проекти, дослідницькі завдання, складання бібліографії до теми дослідження, віртуальні екскурсії до музеїв, пам’ятників, віртуальні промови біля пам’ятників  тощо. Таким чином художній текст опиняється ніби «втягнутим» у силове поле культури, а читач – у діалогічні відношення: з автором, іншими письменниками, епохами, культурами.
   Доречно під час уроку створювати умови для безпосереднього діалогу, що долає час і простір: написання листа літературному героєві, послання з майбутнього, репортаж з місця подій літературного твору, інтерв’ю з письменником,  подарунок улюбленому поетові тощо. Окремо треба наголосити на важливості постійного звертання на уроках до «вічних образів» світової літератури, які за глибиною художнього узагальнення виходять за межі конкретних творів та відображеної в них історичної доби, містять у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття. Дуже плідними і цікавими, на мій погляд, бувають на уроці моменти зіставлення геров твору, що вивчається, з «вічними образами». Це надає змогу учням осягнути важливі риси загальнолюдського характеру, які вічно повторюються за нових соціальних обставин (Іісус Христос - Ієшуа Га-Ноцрі - Старий з крилами, Гамлет - Раскольніков, Фауст – Галілей  тощо). 
   Застосування культурологічного підходу до вивчення літератури передбачає широке використання ігрових методик на уроці, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, стимулюють розвиток творчих здібностей дітей, оскільки спрямовані не на результат, а на сам процес.    Згідно з концепцією видатного голландського філософа Й. Хейзінги, автора книги «Homo Ludens», який вважав гру найважливішою культурно-історичною універсалією, культура розвивається тільки в грі і як гра [15].  Отже, гру як елемент культурологічної лінії літературної освіти можна застосовувати на уроках з учнями будь-яких вікових категорій. Я часто використовую ігрові методики на уроках з вивчення теми «Байки в світовій літературі». В старших класах звертаюся до сюжетних уроків (ділові ігри «Редакція», «Прес-конференція», «Детективне агентство» тощо).            
   Завжди плідно проходять уроки, побудовані за принципом «різоми». У методичній науці такий тип уроків описаний О. Слободянюк [11, 41].  Згідно з цим принципом, «світову культуру можна розглядати не як ієрархічне дерево, а а як об’єднаний спільним грунтом кущ» [11, 41]. На цій основі можна будувати безліч контактно-генетичних паралелей, але найважливішою, на мій погляд, є парадигма «українська – світова література».
   Працюючи в сучасній щколі, не можна не помітити масове захоплення учнів створенням фанфіків – вторинних текстів, у яких використано ідеї, сюжет, персонажі оригінального твору. Цей вид творчості школярів, уміло й обережно застосований учителем під час вивчення літературного твору, допомагає залучити дітей до діалогу з письменником, епохою, культурою.
   Отже, всі вищезазначені педагогічні технології, застосовані у практиці викладання світової літератури, сприяють розширенню світогляду учнів, розвитку їх творчих здібностей. Занурюючись у художні світи, юна Людина ніби замикає на себе культуру, в результаті чого будь-яке явище відчувається і переживається як момент життя всього людства.

Результативність представленого досвду
    Моніторингові дослідження результативності власного досвіду я здійснюю з вересня 2012 року. 
   Згідно з моделью впровадження культурологічного підходу на уроках світової літератури (додаток № 1), я разом зі шкільним психологом протягом року вивчала мотиваційно-особистісний, когнітивний, рефлексивно-оцінювальний, комунікативний та емоційно-творчий аспекти формування культурологічної компетентності школярів. Для вивчення мотиваційно-особистісного аспекту була застосована методика вивчення внутрішньої мотивації до навчання (ОНУМ), для оцінювання когнітивного аспекту були використані показники якості знань учнів зі світової літератури, діяльнісний аспект як здатність дітей співвідносити свою поведінку з усталеним у культурі зразком вивчався за методикою визначення ціннісних орієнтацій М. Рокича, комунікативний аспект розглядався як уміння вести діалог на уроці літератури, а емоційно-творчий аспект оцінювався за кількістю учнів, які брали участь у різноманітних творчих конкурсах і проектах,  в олімпіадах зі світової літератури, російської мови, а також у конкурсі-захисті наукових робіт в МАН. Головним показником ефективності впровадження досвіду є зростання рівня культурологічної компетентності учнів на 9,1 % (додаток № 5).
   Слід зазначити, що за результатами досвіду можна констатувати не тільки поглиблення знань і удосконалення умінь учнів, розвиток творчих здібностей дітей (додаток № 6), але й певні зміни в їхній емоційно-ціннісній сфері, що свідчить про збагачення особистого соціокультурного досвіду школярів. Таким чином, культурологічний підхід до викладання світової літератури дає змогу створити умови для розвитку як позитивної культурної ідентичності, так і культурної відкритості учнів, що є основою їхнього входження в міжкультурний діалог.

Бібліографія 

1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1986. – 445 с.
2. Бачук Т. Культурологічний аспект формування творчої особистості в процесі вивчення світової літератури//Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. - № 2 (374).
3. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность (Философские раздумья о жизненных проблемах). – В кн.: Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. – М.: Политиздат, 1990. – С.16-57.
4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти  http://mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/state_standards/
5. Доманский В.А. Вовлекать учащихся в творческую деятельность (О контекстном подходе к изучению литературы)// Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України. -1996. - № 12.
6. Кирилюк З.В. Вивчати твір у системі координат своєї епохи// Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України. - 1999. - № 12.-С.3-5.
7. Клименко Ж. Формування компаративістської компетентності учнів у процесі вивчення світової літератури// Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України. - 2011. - № 6. – С.12-16.
8. Мирошниченко Л.Ф. Актуальні проблеми методики викладання світової літератури// Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 6. – С.5-8.
9. Ніколенко О.М., Куцевол О.М., Культурологічний аналіз// Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України. - 2004. - № 6. – С.32-34. 
10. Отич О. Культурологічна педагогічна парадигма як методологічна основа сучасної освіти. – УДК 37.036:371.134:377/378 [Інтернет-ресурс] – Режим доступу: http://zbirnik.mixmd.edu.ua/2010_5_ua/21.pdf
11. Сафарян С.І. Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури. - [Інтернет-ресурс] – Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=4204&start=1 
12. Слободянюк О.М. Культурологічний компонент у вивченні зарубіжної літератури// Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України. - 2008. - № 7-8.
13. Слободянюк О.М. Урок свтової літератури: культурологічний підхід. 5-10 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 320 с.
14. Тіхоненко С., Маньківська Д. Створення фанфіків на уроках літератури як один із засобів розширення читацької свідомості учнів//Зарубіжна література в школах України. – 2013. - № 3. С.8-11.
15. Хейзінга Й. Homo Ludens. В тени завтрашнего дня. – М: Прогресс Академия, 1992.
16. Ціко І.Г. Конспекти уроків до вивчення доби Відродження: 8 клас//Зарубіжна література в школах України. – 2010. -  № 1. –С. 43-47
17. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від античності до початку ХХІ сторіччя: Історико-естетичний нарис. – К: Видавничий дім «КМ Академія», 1994.-360 с.
18. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний посібник. 2-ге вид., випр. та уточн. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 280 с.

Презентацію до статті дивитися тут.

Додаток 1


Додаток 2

Конспект відкритого уроку світової літератури в 11 класі 
"Рукописи не горят" 
(концепция творчества в романе М.А.Булгакова "Мастер и Маргарита") 
дивитись тут

Додаток 3


Додаток 4


Додаток 5


Додаток 6

Результативність участі в олімпіадах і творчих конкурсах моїх учнів 
2008 -2009:
Сакович Тетяна (9-Б) - І місце у І (районному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт в МАН
Антипова Тетяна (8-Б) – ІІ місце у районному етапі Всеукраїнської олімпіади з російської мови і літератури;
2010 - 2011:
Мірчина Анастасія – лауреат VIII Міжнародного фестивалю дитячо-юнацької журналістики "Прес-весна на Дніпрових схилах”,
Мірчина Анастасія (10-А) – І місце у І (районному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт в МАН (секція журналістики»), ІІ місце у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт в МАН (2011);
Жиленкова Катерина  (9-А) - лауреат Обласного конкурсу "Пам’ять серця”. Її оповідання «Запах війни» опубліковане у збірнику «Лист ветерану»;
Афанасьєва Ірина (10-А) - ІІ місце у районному етапі Всеукраїнської олімпіади з російської мови і літератури;
Редакція газети «Скворечник online» - учасник Четвертого обласного фестивалю-конкурсу шкільних газет «Юнкорівська майовка – 2011» - нагороджена дипломом  в номінації «Найоригінальніше видання»
2011- 2012:
Афанасьєва Ірина (10-А) -  І місце у І етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт в МАН, учасник ІІ (обласного) етапу
Кіпоть Анастасія (10-А, юнкор газети "Скворечник online”) – лауреат обласного конкурсу «Гордість Донбасу»
Абашкіна Христина (10-А, юнкор газети "Скворечник online”) – ІІІ місце в обласному конкурсі "Социальные сети и их роль в моей жизни”, оголошеного тижневиком "Донецкие новости”;
2012-2013:
Соловйова Софія (8-А) – І місце у ІІ (районному етапі Всеукраїнської олімпіади зі світової літератури; І місце у обласному рейтингу учасників;
Кіпоть Анастасія (11-А) - І місце у ІІ (районному) етапі Всеукраїнської олімпіади зі світової літератури; І місце в ІІІ (обласному) етапі олімпіади зі світової літератури.
Редакція газети «Скворечник online» посіла ІІ місце в ІІ (обласному) конкурсі журналістської пісні «Трое суток шагать»
Редакція газети «Скворечник online» - учасник VІ обласного фестивалю-конкурсу шкільних газет «Юнкорівська майовка – 2013», переможець в номінаціях «За кращий рівень літературно-художніх публікацій», «За краще висвітлення роботи загонів милосердя Червоного Хреста України», лауреат бліц-конкурсу.
Моя участь у фахових конкурсах
- Учасник обласного етапу конкурсу «Кращий працівник року» в номінації «Кращий учитель російської мови і літератури» (2009 р.);
-  Учасник Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу модель наукового товариства учнів в МАН (2009 р.);
- Переможець районного етапу (2010 р.) і учасник обласного етапу (2011 р.) Всеукраїнського конкурсу «Учитель року в номінації «Зарубіжна література»
 Мої публікації
- Зятьєва І.А. Літнє оздоровлення учнів як фактор духовного  і фізичного виховання виховання молоді в умовах спеціалізованої гуманітарної школи. – У Зб.: Духовно-моральне виховання підростаючого покоління. – Донецьк: ДІПО ІПП. – 2007. – С.87-90;
- Зятьєва І.А. (в соавт.) Культуротворча функція світньо-виховного середовища закладів гуманітарного профілю // Науковий часопис Національного педагогічного університету. Вип. 7 (17). Серія 16.- 2007. – С. 219-224;
- Зятьєва І.А. «А гений и злодійство – две вещи несовместные. Не правда ль?»- У Зб.: «Болдинская осень» А.С.Пушкина». – Донецьк. – 2008. – С. 70-76;
- Зятьєва І.А. (в соавт.) Актуальные проблемы развития и функционирования русского языка (ученическая конференция) // Русский язык и литература в школах Украины. -№5 (137). – 2009. – С.7-15;
- Зятьєва І.А., Осінцева В.Р. Забезпечення ефективного планування та реалізації освітніх проектів. – У Зб.: Екологія і здоров’я. Збірник матеріалів І обласної науково-практичної конференції учнів і вчителів 3 листопада 2012 року. – Донецьк: ЛАНДОН –ХХІ. – 2012. – С.23-26.
Публікації в мережі Інтернет:
- Зятьєва І.А., Осінцева В.Р. Забезпечення ефективності реалізації освітніх проектів//Золоті сторінки освіти. – 2012. - № 10 (14). - Режим доступу: https://sites.google.com/site/zolotistorinki/katalog-statej/2012/10-14-zovten/upravlinna-osvitou
- Зятьєва І.А. Розробка відкритого уроку світової літератури за романом М.А.Булгакова «Майстер і Маргарита» //Золоті сторінки освіти. – 2013. - № 12 (28).
 
Грамоти:
- Дипломи лауреата премії міського голови 2007, 2010, 2011 років;
- Грамота учасника ІІ етапу обласного конкурсу «Кращий працівник року» у сфері освіти (2009);
Грамота Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, вагомі результати у справі навчання і виховання підростаючого покоління (2009);
Диплом учасника Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу модель наукового товариства учнів Малої академії наук України за підписом міністра освіти і науки, молоді та спорту Д.Табачника (2010);
- Почесна грамота відділу освіти Калінінської районної в м. Донецьку ради за зайняте І місце у районному конкурсі «Учитель року» в номінації «Зарубіжна література»(2010);
- Грамота Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Донецького територіального відділення МАН за високий рівень підготовки переможця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України (2011);
- Почесна грамота Управління освіти Донецької міської ради (2013).

Форма входу

Пошук

Календар

«  Ноябрь 2025  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів записів

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всего ответов: 54

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0