Художник – не професія, художник – спосіб життя... Е.Т.А. Гофман
Мета: поглибити знання учнів про романтизм як напрям світової літератури, з’ясувати рівень розуміння фактичного змісту казки «Крихітка Цахес», її сюжетних ліній, системи образів;
розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву і читацький інтерес учнів;
виховувати кращі риси людського характеру, неприйняття філістерства як способу життя.
Обладнання: мультимедійний проектор, ілюстрації художника С. Алімова до казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», презентація «Дорога до щастя». Тип уроку: урок-журналістський марафон
Хід уроку Слово вчителя Сьогодні на уроці ми продовжимо розмову про романтизм як творчий метод світової культури, розглянемо його визначні риси на прикладі казки Е.Т.А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер». В ході нашої розмови ми глибоко замислимося над сутністю двох життєвих позицій: що означає бути філістером або музикантом, творцем, ентузиастом. Кожен з вас зробить сьогодні свій усвідомлений вибір, я сподіваюсь, на користь активної, творчої життєвої позиції. Наша сьогоднішня розмова відбуватиметься у незвичайній формі. В нашому класі навчаються майбутні журналісти, і тому ми здійснимо сьогодні віртуальну подорож у казкове князівство Керепес і розповімо про це жителям ХХІ століття так, як це вміють робити тільки журналісти. Отже, ми проведемо на уроці невеликий журналістський марафон під назвою «Подорож в художній світ Гофмана».
Перше завдання має на меті обрати головного редактора нашого видання, який краще за всіх знає тему «Романтизм». Ви одержали варіанти газетної замітки. Вам треба уважно прочитати її і відредагувати:
Романтизм – непродуктивний творчий метод, що розвинувся на початку 19 століття в країнах Європи. Новий художній напрям стверджував єдність ідеального і матеріального в світі (так звана романтична роздвоєність) та їх протиборство як основу розвитку буття. Романтичний герой – надзвичайний характер в типових обставинах, він часто протиставляє себе суспільству. Основний естетичний принцип творчого метода – романтична сатира. Спосіб створення роздвоєності – введення фантастики…
-Скільки помилок ви помітили? Які? -Що означає «продуктивний творчий метод»? -Що треба розуміти під надзвичайними обставинами? Який характер можна вважати надзвичайним? -Що називають романтичною іронією? -Якими ще засобами може створюватися романтична роздвоєність? (Символіка, контраст, гротеск, алегорія) -Що ви можете додати про цей творчий метод?
Отже, сьогодні головним редактором ми обираємо ____________.
Друге завдання. Спробуйте представити Е.Т.А.Гофмана сьогоднішнім читачам. Які факти біографії письменника найбільше вразили вас? Яку назву, точну і влучну, ви дали б вашому матеріалу?
А ваша думка, пане редакторе? (Як юрист, що мріяв стати музикантом, став письменником?) -А зараз ми оголошуємо конкурс на краще запитання «Інтерв’ю з майстром» (уявіть, що у вас з’явилась можливість задати питання самому Гофману). (-Яка діяльність приносила Вам дійсну насолоду - чиновницька служба, малювання чи заняття музикою? -Чому Ви вирішили змінити своє ім’я? - Який написаний Вами літературний твір став головним у Вашому житті?)
(На дошці-макет газети. Під портретом Гофмана з’являється назва публікації та найцікавіші запитання.)
А зараз давайте звернемо увагу на епіграф до сьогоднішнього уроку. Як ви розумієте висловлювання Гофмана?
Отже, тепер, перевіривши свої знання з теми і дізнавшись більше про щедро обдарованого Богом письменника, ми вирушаємо у чарівну подорож до казки. Увага! Минаючи час і простір, ми опинилися у казковому князівстві Керепес. Зараз пропонуємо вашій увазі репортаж з місця подій. (На дошці з’являється назва репортажу «Країна фей і чаклунів».)
А зараз ми спробуємо відтворити фактичний зміст казки-новели, переглядаючи слайди з ілюстраціями С. Алімова. (Під час пергляду слайдів учні коротко відтворюють сюжет твору і висловлюють свою думку з приводу того, наскільки їхнє уявлення про персонажів співпадає з малюнками художника.) -Яке враження справив на вас фінал твору? -Чи є у вас власні варіанти фіналу?
Для того, щоб ближче познайомитися з героями казки Гофмана, ми зараз поведемо прес-конференцію з головними персонажами твору. (Учні розподіляють ролі. Орієнтовні питання до героїв:
Бальтазар -Як Ви ставитесь до дослідів Моша Терпіна? -Чому Ви тоді щодня відвідуєте лекції Моша Терпіна? -Чому Ви завжди такий задумливий і відлюдний?
Панна фон Рожа-Гожа
-З якою метою Ви залишились у Керепесі і не поїхали у Джинністан, коли князь Пафнутій запроваджував освіту?
-Навіщо Ви наділили потвору Цахеса магічною силою?
Малюк Цахес на прізвисько Циннобер -Яка мета Вашого життя? -Ви кохали коли-небудь? -Як Ви ставитесь до оточуючих людей?
Отже, давайте окреслимо основний конфлікт твору (протистояння митця Бальтазара та філістера Цахеса).
-Знайдіть характерні риси романтизму в повісті-казці.
(-Основний конфлікт твору (протистояння митця і філістера) як утілення неприйняття романтиками буденності реального життя. -Переплетіння реальності та нестримної фантазії. -Контраст прекрасного і заземлено-буденного. -Сам жанр повісті-казки. -Романтична іронія: фінал казки, подарунки чарівників.)
-Герої Гофмана поділяються на два табори: на щасливих обивателів, філістерів, задоволених собою та своїм існувнням, і на мрійників, ентузіастів.
-Кого з персонажів можна назвати філістером? Хто такі філістери? (Учні кількома словами характеризують героїв і наклеюють характеристику в газету. Одночасно вони читають свої сенкани. Кращі приклеюються в газету.)
-Кого з героїв можна назвати ентузіастом, мрійником? (Учні кількома словами характеризують героїв і наклеюють характеристику в газету.)
Головний редактор робить висновок, підсумковує відповіді учнів. (Отже, герої Гофмана поділяються на філістерів, обивателів, задоволених собою та своїм існуванням, які слухняно грають свої безглузді ролі, і на мрійників, ентузіастів. Життєві блага не мають над ними влади, їх характеризує глибока духовність і щире відчуття краси. Ентузіасти завжди постають на боротьбу з обмеженим світом філістерів на захист духовності.)
-А як, на вашу думку, чи існують у сьогоднішньому світі Цахеси? (Так, і боротьба між ними вічна, як саме життя.)
Вчитель знову звертає увагу учнів на епіграф: «Художник – не професія, художник – спосіб життя...» (Е.Т.А. Гофман)
-Мабуть, найголовніший результат прочитання твору – це напружена внутрішня робота над собою, в процесі якої кожна людина має зробити свій усвідомлений вибір: хто я – філістер, обиватель, який прагне задовольнити перш за все свої матеріальні потреби, чи мрійник, ентузіаст, здатний відчути музику всесвіту й відновити його гармонію навіть ціною свого життя? Звертаюсь до наших юних кореспондентів: будь ласка, наведіть приклади сьогоднішніх цахесів. Які вони?
(Учні наводять приклади з сьогоднішнього життя.)
Дом. завдання: написати статтю в газету «Якого щастя я прагну?»